Олена Винокурова
Сєвєродонецьк, Луганська
Підтримати
Моя історія

Добрий день!

Мене звати
Олена, мені 38 років. Склад моєї родини:

-чоловік
Олексій — 45 років

-син Нікіта
— 9 років

-донька
Владислава 1,8 років.

Наша сімʼя з м.Сєвєродонецьк, Луганської області.

Ми стали переселенцями вже вдруге.

Спочатку у 2014 році ми вимушені були покинути свою
домівку на 3 роки. У 2017 році ми повернулися
додому, після втрати роботи замислилися
над власним бізнесом, довго шукали свою
нішу і знайшли її в швейному напрямку.
Починали з пошиву наметів і палаток,
згодом перейшли на одяг, шили на
давальницькій сировині, тобто просто
виконували послуги пошиття. Згодом
вирішили створити власну лінійку одягу
та реалізовувати одяг через власні
канали продажу.

До війни ми
відшивали одяг для всієї родини, family
look, це було нашою фішкою, бо у нас можно
було придбати одяг, як для окремого
члена родини, так і для всієї родини
разом. Починали з орендованого приміщення
в 30 м.кв.

На початку
2021 року здійснилася наша давня мрія –
ми придбали власне виробнице приміщення.
Напротязі 2021р. ми відремонтували та
вдосконалили його, зробили все так, як
нам хотілося. Я памʼятаю кожну лампочку,
кожну дверну ручку котру ми купити… Ми
зробили енергозберігаючу систему
опалення, працювали над встановленням
сонячних панелей. В одному абзаці
неможливо описати, скільки праці, скільки
сподівань та мрій ми вкладали у 2021році…
Ось воно: власний бізнес, власне
приміщення, своя лінійка одягу, справа
— яку ти обожнюєш, все, про що мріялось
було досягнуто…

Мій ранок
24.02.2022року почався як звичайно, я
прокинулась о 5:00, зайнялась медитацією,
потім читання і завершувала мій ранковий
ритуал — ранішня пробіжка. Коли ти
виходиш на вулицю о 6:00 — весь ранок
твій, на вулиці дуже мало людей, тобі
ніхто не заважає насолоджуватися
ранішнім повітрям, звуками та запахами.
Тобі ніхно не заважає, я королева свого
ранку і я володію своїм днем! Але…коли
я вийшла на вулицю і бігла тротуарами,
щось було не так, мій ранок наповнила
купа людей на автівках, котрі кудись
їхали в якомусь хаосі, люди їхали в усі
чотири сторони…Для мене це було дуже
дивним, я прибігла додому і застала
чоловіка, котрий уже прийняв душ(що для
нього було дуже зарано) і він сказав
мені, що почалась війна…

Далі все
йшло, як в якомусь чужому фільмі, ми
цілий тиждень просиділи у бомбосховищі.
З маленькою дитиною — це дуже важко і
страшно. Це лютий, холодно, моя донька
весь день у зимовому взутті. На шостий
день ввечері, снаряд потрапив у наш
будинок, сказати, що це страшно — нічого
не сказати. На сьомий день, ми схопили
дитячі речі і покинули місто.

Наступні 2
місяці ми перебували в безпечному місці.
Але подумками ти все одно вдома, у своїй
квартирі, подумками ти все бігаєш по
улюбленим вулицям та збираєшся на
улюблену роботу. Новини — не приносять
утішних прогнозів. Було прийнято рішення
вивезти хоча б частину обладнання. Це
окрема історія, як ми це робили і чого
нам це коштувало, але по факту — змогли
вивезти той мінімум, щоб відновити
виробництво.

Напротязі
третього місяця — постійні аналізи
ситуації, зволікання, сумніви та
побоювання щось знову починати спочатку.
Ми переїхали до міста Вишгород і вже
тут плануємо почати свою роботу.

Як я писала
раніше — частину обладнання ми вивезли,
а саме:

-4 швейні
машинки

-оверлоки

-петельна та
гудзикова машинки

-плотер та
програмне забезпечення для створювання
лекал.

Гроші нам
необхідні на купівлю сировини, щоб
запустити виробництво, потрібно близько 50000грн. Цих коштів нам вистачить на
купівлю матеріалу в 3-х кольорах, щоб
відпрацювати літо та готуватись до
осіннього сезону. Ми вже виняйняли
квартиру, підібрали маленьке приміщення
для виробництва та шукаємо фінансування
для відновлення своєї справи.

Вже дивлячись
на це у серпці 2022року шкодую лише про
одне, що мало приділяла уваги дітям, що
всі кошти направляли на розвиток бізнесу,
що обіцяла дитині відпустку з самого
2014 року і так і не виконала своєї обіцянки,
але події лютого 2022року — дали змогу
значно переосмислити своє життя,
обернутись, та заново розставити
пріорітети.

Нам тяжко,
але я вважаю, що моя родина взмові почати
все з початку, почати з чистого аркушу
паперу. Наразі ми насолоджуємось один
одним, проводимо багато часу разом та
будуємо плани на майбутне.

Я вірю в
перемогу! Вірю в Господа Бога! Вірю у
Всесвіт!

Ми переможемо!

Слава Україні!

З повагою,
моя сімʼя.

ПІДТРИМАЙТЕ ПІДПРИЄМЦІВ УКРАЇНИ
Сашко Чернологов та Марина Григорова, Львів
В 2021 році ми почали втілювати в життя “Мрію” – створити власне кафе. За тиждень до війни відкрили на наше віко...
Підтримати
Оксана Сумятіна, Маріуполь
Доброго вечора! Ми з Маріуполя!🇺🇦 Ми – Євген та Оксана Сумятіни. І в нас сімейна кондитерська VotScake. Головний митець та к...
Підтримати
Олексій Мельник, Київ
netMEET – мета всесвіт для навчання, роботи та івентів.  Віртуальний світ, що надає можливість продуктивно та інтерактивно працюва...
Підтримати
Олександра Карцева, Одеса
Вітаю! На зв’язку засновниця корекційного дитячого садка Mimi, якому потрібна ваша підтримка. Ми працюємо для дітей з затрим...
Підтримати