Моя історія

сайт

Наше хлібопекарне виробництво «Урожай» працює з 1995 року у м.Запоріжжі. Це
середнє за обсягом продукції підприємство, нині на ньому працюють 70
співробітників. За 27 років, що ми печемо хліб, на нашому шляху ставало багато
викликів, з якими нам доводилося поратися. Від поганих врожаїв і пов’язаних з
цим проблем з якісною сировиною, до відтоку кваліфікованих кадрів та недобросовісної конкуренції. Усі ці труднощі ми нашою командою долали з року в рік. Забезпечували нашим партнерам якісний сервіс зі своєчасного постачання продукції, а нашим покупцям – якісний, різноманітний та смачний хліб. Ми завжди казали співробітникам, що наш ХЛІБ – це стратегічний продукт, а справа, яку ми собі обрали – дуже благородна.

Так було у попередній, відносно мирний час… Сьогодні у нас йде війна, і ми
як ніколи зрозуміли, що таке стратегічний продукт. Перші дні війни здавалося,
що ми на фронті. Ввечері ми дізнавалися, чи не заблокований ще Мелітополь та
Бердянськ і чи можна туди направляти водія з хлібом рано вранці? Чи привезуть
нам дріжджі для виробництва зі Львова своєчасно, тому що наши партнери з
Харькова вимушені були зупинити виробництво? Як доберуться у нічну зміну наші
співробітники зі своїх містечок з-під Поліг, якщо ворог там вже взявся встановлювати свої блок-пости? Ми ні на хвилину не зупинили виробництво, працювали та працюємо під вої сирен, тому що тісто не зможе почекати…. Тісто хоче стати хлібчиком і відправитись до волонтерських організацій та блокпостів тероборони, до нацгвардійців і лікарень, до сталкерів Маріуполю і волонтерського хабу в Розовці.

А ще і обов’язково на полиці запорізьких супермаркетів та крамничок. Це важливо. Тому що хліб на полицях – це тепло і затишок у серці українців. Тому що ХЛІБ – це стратегічний продукт. Наш стратегічний продукт. Ми тримаємо наш економічний фронт і перемога неодмінно – за нами!

Фізичних втрат наше виробництво, дякувати Богу, не понесло. Але для
безперебійної роботи нам треба постійно оновлювати та ремонтувати технологічне
обладнання. На це не вистачало обігових коштів останні місяці. А з 24 лютого
відправка хліба волонтерськими каналами для потреб захисників і переселенців та
ріст цін на сировину і енергоносії ще більше ускладнило ситуацію. Насамперед
такої донорської підтримки і потребуємо.